Згідно чинного законодавства (Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Кодекс України «Про надра», ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва») всі споживачі водних ресурсів з підземних джерел (свердловин) зобов’язані використовувати воду згідно Дозволу на спеціальне водовикористання. 

Для отримання вказаного Дозволу та законної експлуатації свердловини чи водозабору (куща свердловин) замовнику необхідно мати наступні документи:

• Проект свердловини (водозабору) погоджений згідно чинного законодавства;
• Паспорт свердловини зареєстрований в службі геології;
• Пакет документів з погодженням місцевих, регіональних та державних служб екології, геології та водного господарства.
• В залежності від потреби у водоспоживанні буде визначатися і той фактор, як саме буде у подальшому відбуватися весь процес буріння свердловини на воду. І лише за попередньою згодою з боку замовника, буде розроблятися спеціалізована проектна документація
• Проект буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини.

Тільки за документацією, яка розробляється досвідченими гідрогеологами, можна найбільш точно розрахувати всі необхідні параметри свердловини (конструкція, діаметри буріння, кондуктора, обсадної та фільтрової колони).

Водоносний горизонт — водопроникний шар гірської породи, що вміщує воду та залягає над водонепроникним пластом; однорідні або близькі за фаціально-літологічним складом та гідрогеологічними властивостями пласти водопроникних гірських порід, пустоти (пори, тріщини) яких заповнені гравітаційними водами.

За умовами залягання розрізняють водоносні горизонти:

• в районах багаторічної мерзлоти — надмерзлотні, міжмерзлотні і підмерзлотні;
• в нафтогазоносних районах — контурні, верхні, нижні і проміжні;
• в районах рудних та вугільних родовищ — надрудні (надвугільні), підрудні (підвугільні);
• в соляних родовищах — надсольові, міжсольові, підсольові, білясольові.
• За гідравлічними умовами виділяють водоносні горизонти напірні (між водотривкими товщами) і безнапірні (або ґрунтові);
• за внутрішньою будовою — одношарові, двошарові і багатошарові;
• за типом водотривкого ложа — похилі, горизонтальні і змішані.

Водоносні горизонти в гірничій справі значно ускладнюють проведення підготовчих виробок і добувних робіт. Для усунення негативного впливу водоносних горизонтів проводиться управління його режимом і ресурсами методами водозниження, тампонування, заморожування, осушування, ізолювання (бараж) тощо. Сукупність водоносних горизонтів або зон, пов’язаних з товщею певного віку, називають водоносним комплексом.

Інженерна геологія – галузь геології, що вивчає геологічні умови і динаміку верхніх горизонтів земної кори стосовно інженерного будівництва та господарської діяльності людини.
Вивчає прикладні питання геології, пов’язані з проектуванням, будівництвом і експлуатацією різних споруд.

Основні завдання інженерної геології:

• дослідження сучасної морфології і закономірностей формування інженерно-геологічних умов,
• прогнозування їх змін у процесі інженерно-господарської діяльності
• інженерно-геологічне обґрунтування захисних заходів, що забезпечують раціональне освоєння територій, надр і охорону довкілля.

Для вирішення завдань інженерної геології використовують натурні спостереження, польові і лабораторні експерименти, моделювання, аналітичні розрахунки, режимні стаціонарні спостереження тощо.

Інженерна геологія включає:

• ґрунтознавство
• інженерну геодинаміку, регіональну інженерну геологію

Ґрунтознавство вивчає склад, будову і властивості ґрунтів, закономірності їх формування і просторово-часові зміни в процесі інженерно-господарської діяльності людини. Інженерна геодинаміка вивчає механізм, геологічні причини і закономірності розвитку в геологічному середовищі природних і інженерно-геологічних процесів у зв’язку з інженерно-господарською діяльністю. Регіональна інженерна геологія досліджує будову і властивості геологічного середовища різних структурних зон земної кори, закономірності формування їх інженерно-геологічних умов і просторово-часових змін у зв’язку з інженерною діяльністю.

Електрична розвідка — група методів розвідувальної геофізики, що базуються на вивченні природних або штучних електромагнітних полів, які збуджуються в земній корі.

Електромагнітне поле, що досліджується в землі і на її поверхні, залежить від властивостей гірських порід (їх пит. електрич. опору, магнітної і діелектрич. проникності, поляризовності), що дозволяє по зміні його параметрів вивчати геол. будову територій і виявляти поклади корисних копалин.

Застосовується понад 100 модифікацій Е.р., що поділяються на такі осн. групи методів:

• питомих опорів,
• електрохімічної поляризації,
• магнітотелуричного поля,
• електромагнітного зондування,
• індуктивні і радіохвильові.

Електророзвідувальна апаратура складається з джерел струму (батареї, генератори тощо), живильних (заземлена на кінцях лінія, замкнений одновитковий або багатовитковий контур та ін.) і вимірювальних (датчики поля, набір проміжних перетворювачів сигналу) пристроїв. Для вивчення малих глибин (до одного км) застосовується, як правило, переносна апаратура. Для глибинних досліджень використовують електророзвідувальні станції.

У гірн. справі шахтні, свердловинні і кар’єрні модифікації Е.р. використовуються при експлуатаційній розвідці, технол. картуванні, дослідженні стійкості гірн. виробок та ін.

Гравірозвідка — метод розвідувальної геофізики, заснований на вивченні будови Землі за допомогою вимірювання прискорення вільного падіння і його перших і других похідних. Прискорення вільного падіння визначається параметрами як Землі в цілому, так і скупченнями гірських порід аномальної щільності безпосередньо в точці спостереження. Гравірозвідка застосовується при пошуках важких руд, картування земної кори і верхньої частини мантії, виділенню глибинних розломів і глобальних тектонічних структур. Гравірозвідка існує в наземному і свердловинному варіанті.

Прилад для вимірювання прискорення сили тяжіння називається гравіметр, одиницею виміру є Гал.

Магнітометрична розвідка – група геофізичних методів дослідження геологічної будови земної кори й розвідки корисних копалин, що базуються на вивченні магнітного поля Землі. Полягає у виявленні й вивченні магнітних аномалій, які виникають внаслідок неоднакового намагнічення різних гірських порід.